LVT плитка – це Luxury Vinyl Tile – вінілова плитка преміального рівня. В нашій країні незрозумілу LVT назву поміняли на вініловий ламінат, кварц вінілова плитка, кварцвініл. Це багатошарове побутове 100% вінілове ПВХ покриття, яке за рахунок різних пластифікаторів і добавок стало щільніше, міцніше, надійніше і, з погляду дизайну, набагато цікавіше за свого прадіда - лінолеуму.

SPC плитка – це Stone Plastic Composite – кам'яно-пластиковий композит (КПК). Покриття, яке за технологією виробництва робиться так само, як і звичайний ламінат, лише змінюється склад плити та верхнього декоративного шару. Плита виготовлена ​​з 75% кальцію та 25% ПВХ. А ось верхній декоративний шар зроблений вже не з паперу, як у ламінаті, а з вінілової плівки, як у плитці LVT.

Перше і найважливіше відмінність, це, звісно, склад. Якщо в LVT 100% компонентом є пластик, то в КПК плитці - карбонат кальцій, ПВХ там знаходиться всього 1/4. Чого боїться ПВХ? Високих та низьких температур. При підвищенні кімнатної температури вище 30°С, плитка LVT, як і лінолеум, може спучитися. З цієї причини небажано використовувати LVT покриття з системами підігріву без терморегулятора. Допустимо гріти поверхню лише до 25-26°С.

Вініл - м'який і легко гнеться

SPC – має жорстку плиту

Ще однією відмінністю є можливі варіанти укладання: вінілові часто рекомендують монтувати на клей, а SPC ламінат укладається тільки плаваючим способом.

Плитка Stone Floor, яка в базисному складі складається з кальцію карбонату, вже не боїться підвищених температур: її лінійна стабільність набагато вища, що дозволяє укладати її без порогів на великі площі. За рахунок більш високої щільності, spc не залишає вм'ятин від ніжок меблів і стільців, менше схильний до дряпання і пропалювання декоративного шару, набагато більш плямостійкий. КПК також, як і LVT, є 100% водостійким покриттям. Також як і LVT має безліч дизайнів під камінь та дерево, може бути з фаскою та без фаски.

Укладання вінілової підлоги є популярним способом обробки підлоги в житлових і комерційних приміщеннях через її довговічність, водонепроникність і здатність імітувати природні матеріали, такі як дерево або камінь. Існує кілька способів укладання вінілової підлоги, включаючи клейовий, клік-систему і плаваючий метод. Нижче розглянуто кожен з цих способів:

1. Клейовий метод:

   • Почніть з підготовки поверхні. Підлогу повинно бути ретельно вирівняно, очищено від пилу і бруду та підготовлено для укладання підлоги.
   • Розкладіть клей по всій площині підлоги, використовуючи рівномірний шпатель.
   • Почніть укладати вінілові плити або рулони, починаючи з одного кута приміщення і працюючи в напрямку до дверей. Плити повинні тісно прилягати одна до одної без зазорів.
   • Використовуйте валик для тиску на плити, щоб гарантувати, що вони добре приклеїлися до клею і поверхні підлоги.
   • Повторюйте цей процес, поки не закриєте всю площину підлоги.

2. Метод зі з'єднувальною системою (клік-система, замок):

   • Перевірте, чи підлога готова до укладання. Вона повинна бути чистою, сухою і рівною.
   • Почніть з кута приміщення і розкладіть перший ряд вінілових плит чи панелей, вставляючи їх одну в одну за допомогою з'єднувальної системи.
   • Наставте наступний ряд плит так, щоб їх з'єднувальні механізми злегка злітали один в одного під кутом.
   • Продовжуйте цей процес, прокладаючи плити по всій площині підлоги.

3. Плаваючий метод (Не рекомендується*):

   • При цьому методі вінілові плити чи панелі не прикріплюються до підлоги або одна до одної, вони просто лежать на поверхні.
   • Почніть з підготовки підлоги, аналогічно до попередніх методів.
   • Розташуйте підложку для підлоги, яка допоможе зменшити шум і зберігати тепло.
   • Почніть укладати вінілові плити або панелі, починаючи з кута і працюючи в напрямку до дверей. Плити повинні легко з'єднуватися між собою.
   • Якщо необхідно, обріжте плити на розмір, використовуючи ножиці чи лобзик.

Важливо слідкувати за інструкціями виробника вінілової підлоги і виконувати підготовку підлоги з урахуванням конкретних вимог для кожного методу. Не забудьте також залишити експанзійний зазор навколо країв приміщення для компенсації можливих розширень матеріалу.

Клас зносостійкості позначається двозначним числом, перша цифра в якому вказує на тип приміщення (2 – житлові квартири, 3 – багатолюдні заклади, 4 – промислові майданчики). А друга – на ступінь навантаження, що витримується: буває від 1 до 3, рідко до 4.

Якщо розглядати здатність вінілової підлоги переносити інтенсивну експлуатацію та її міцність, то її можна класифікувати на 3 види, у кожного з яких своє призначення:

1. Побутовий. До нього відносяться вінілові покриття 23-го та 31-го класу. Термін його служби – від 6 до 10 років, випускається у великому асортименті дизайнів та текстур.
2. Напівкомерційний та комерційний. Це вінілові підлоги 32-го – 42-го класу, призначені для оздоблення громадських приміщень з високою прохідністю. Такі покриття набагато міцніші за побутові, можуть експлуатуватися до 15 років. У зв'язку з цим чимала кількість споживачів купує напівкомерційні та комерційні вінілові підлоги для укладання в житлових будинках та квартирах.
3. Надміцні вінілові вироби 43-го класу. Ними оформлюють підлогу у виробничих приміщеннях та тренажерних залах, де відбуватиметься пересування важких механізмів.